7.1. Правова база
Членство Киргизької Республіки в Євразійському економічному союзі (ЄАЕС) та Світовій організації торгівлі (СОТ) безпосередньо впливає на питання зовнішньоторговельного та митного регулювання, у яких важливу роль «грають» не лише і навіть не стільки національне законодавство, скільки міжнародні договори, до яких Киргизстан приєднався при вступі до зазначених організацій, а також міжнародні договори, які Киргизстан згодом уклав і ратифікував, вже будучи членом ЄАЕС і СОТ. При цьому, в рамках ЄАЕС, окрім міжнародних договорів, приймаються різні акти (рішення уповноважених органів ЄАЕС), які разом із міжнародними договорами формують право ЄАЕС, що має пріоритет над національним законодавством
| Ключові нормативно-правові акти | Марракешська угода про створення СОТ від 15 квітня 1994 року (Протокол про приєднання Киргизької Республіки від 14 жовтня 1998 року) Договір про ЄАЕС від 29 травня 2014 року (Договір про приєднання Киргизької Республіки від 23 грудня 2014 року) Митний кодекс ЄАЕС від 11 квітня 2017 року Закон КР «Про митне регулювання» від 24 квітня 2019 року № 52 |
|---|---|
| Уповноважений орган | Державна митна служба при Кабінеті міністрів Киргизької Республіки |
І МИТНЕ
РЕГУЛЮВАННЯ
7.2. Зовнішньоторговельне регулювання
Зовнішньоторговельна політика Киргизької Республіки реалізується з урахуванням національних інтересів держави, а також укладених двосторонніх і багатосторонніх міжнародних договорів у сфері торгівлі, зокрема з урахуванням членства Киргизстану в СОТ і ЄАЕС та пов’язаних із таким членством зобов’язань.
У зовнішній торгівлі Киргизстан, як член СОТ, у відносинах з більш ніж 100 країнами світу, які є членами СОТ, застосовує режим найбільшого сприяння, що базується на принципі недискримінації та передбачає надання відповідним торговим партнерам однаково вигідних умов (зокрема, однакові ставки митних зборів на товари, що походять із цих країн).
У відносинах із 12 країнами світу (більшість країн СНД, В’єтнам, Сербія, Іран) на основі відповідних укладених Киргизькою Республікою міжнародних договорів, а також міжнародних договорів, укладених у рамках ЄАЕС, Киргизстан застосовує режим вільної торгівлі, що передбачає, як правило, звільнення товарів, що походять із цих країн, від митних зборів і неприменення всіх або окремих заходів нетарифного регулювання у взаємній торгівлі з цими країнами.
У відносинах із більш ніж 70 країнами світу (найменш розвинені та країни, що розвиваються) Киргизстан застосовує преференційний режим, що передбачає оподаткування певних (але не всіх!) товарів, що походять із цих країн і імпортуються до Киргизстану, митними зборами за «нульовими» або зниженими (пільговими) ставками.
7.3. Митне регулювання
Основою митного регулювання в Киргизькій Республіці є Митний кодекс ЄАЕС, який набрав чинності з 1 січня 2018 року, та Закон КР «Про митне регулювання».
В рамках ЄАЕС функціонує єдиний внутрішній ринок товарів, що передбачає вільне переміщення всередині ЄАЕС товарів, вироблених у державах-членах ЄАЕС і/або набули статусу товарів ЄАЕС, без застосування до таких товарів митного оформлення (декларування), митного контролю, а також митних зборів і платежів. Внаслідок цього, митне регулювання щодо зазначених товарів при їх переміщенні з Киргизстану до інших держав-членів ЄАЕС або в Киргизстан із інших держав-членів ЄАЕС не здійснюється. У цьому випадку такі товари підлягають податковому адмініструванню і при їх ввезенні на територію Киргизстану оподатковуються податками на імпорт (ПДВ та акцизний податок) за ставками, передбаченими податковим законодавством Киргизької Республіки.34
Застосовувані в Киргизстані ставки ПДВ та акцизного податку на імпорт товарів наведені в розділі 4 цього Довідника
| БІЗНЕС-КОМПАС | Юридичний довідник по Киргизстану При вивезенні товарів із Киргизстану до держав, що не є членами ЄАЕС, та при ввезенні товарів до Киргизстану з таких держав, митне регулювання здійснюється в повному обсязі. Це означає, що такі товари підлягають митному оформленню (декларуванню) із застосуванням встановлених Митним кодексом ЄАЕС митних процедур, митному контролю та оподаткуванню застосовними митними платежами. Митний кодекс ЄАЕС передбачає близько 20 митних процедур, під які можуть поміщатися товари (випуск для внутрішнього споживання, експорт, митний транзит, тимчасовий ввіз/вивіз, митний/вільний склад, реімпорт/реекспорт, вільна митна зона, кілька режимів переробки та інші). Основними застосовуваними митними платежами є ввізні митні збори35, збір за митні операції, пов’язані з оформленням товарів36, ПДВ на імпорт та акцизний податок на імпорт37. Можуть також встановлюватися й застосовуватися інші види митних платежів (наприклад, вивізні митні збори, збір за митне супроводження, збір за застосування навігаційних (електронних) пломб, спеціальні антидемпінгові та компенсаційні мита та інші), але на практиці вони використовуються не так часто, як вищезазначені види митних платежів. 35 Основні ставки ввізних митних зборів щодо товарів, що походять із країн, до яких Киргизстан застосовує торговий режим найбільшого сприяння, встановлені Єдиним митним тарифом ЄАЕС у прив’язці до Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності, тобто окремо для кожної товарної позиції. Ставки є однаковими для всіх країн ЄАЕС. Види ставок, що містяться в Єдиному митному тарифі, є різними: адвалорними (у відсотках від митної вартості товарів), специфічними (у грошових сумах за фізичну одиницю виміру товару), комбінованими (змішаними). 36 Ставка збору за митні операції становить 0,4% від митної вартості товарів, але в будь-якому разі не повинна бути меншою за 500 сомів і більшою за 250 тисяч сомів. 38 37 Ставки ПДВ та акцизного податку на імпорт товарів наведені в розділі 4 цього Довідника. | |||
|---|---|---|---|---|
| БІЗНЕС-КОМПАС | Юридичний довідник по Киргизстану | |||
| При вивезенні товарів з Киргизстану до держав, які не є членами ЄАЕС, та при ввезенні товарів до Киргизстану з таких держав, митне регулювання здійснюється у повному обсязі. Це означає, що такі товари підлягають митному оформленню (декларуванню) із застосуванням встановлених Митним кодексом ЄАЕС митних процедур, митному контролю та оподаткуванню застосовними митними платежами. Митний кодекс ЄАЕС передбачає близько 20 митних процедур, під які можуть поміщатися товари (випуск для внутрішнього споживання, експорт, митний транзит, тимчасовий ввіз/вивіз, митний/вільний склад, реімпорт/реекспорт, вільна митна зона, кілька режимів переробки та інші). Основними застосовними митними платежами є ввізні митні мита35, збір за митні операції, пов’язані з оформленням товарів36, ПДВ на імпорт та акцизний податок на імпорт37. Можуть також встановлюватися й застосовуватися інші види митних платежів (наприклад, вивізні митні мита, збір за митний супровід, збір за застосування навігаційних (електронних) пломб, спеціальні антидемпінгові та компенсаційні мита та інші), але на практиці вони використовуються не так часто, як вищезазначені види митних платежів. 35 Основні ставки ввізних митних мит щодо товарів, що походять із країн, до яких Киргизстан застосовує торговельний режим найбільшого сприяння, встановлені Єдиним митним тарифом ЄАЕС у прив’язці до Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності, тобто окремо для кожної товарної позиції. Ставки є єдиними для всіх країн ЄАЕС. Види ставок, що містяться в Єдиному митному тарифі, є різними: адвалорними (у відсотках від митної вартості товарів), специфічними (у грошових сумах за фізичну одиницю виміру товару), комбінованими (змішаними). 36 Ставка збору за митні операції становить 0,4% від митної вартості товарів, але в будь-якому разі не повинна бути меншою за 500 сом і більшою за 250 тисяч сом. 38 37 Ставки ПДВ та акцизного податку на імпорт товарів наведені в розділі 4 цього Довідника. |
Залишилися питання?
Задайте питання Національному агентству з інвестицій — допоможемо розібратися в правових аспектах.
Матеріали підготовлені Національним агентством з інвестицій спільно з Baker Tilly, мають інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Дані актуальні на червень 2026 р. Перед прийняттям рішень звіряйтеся з чинними НПА та консультуйтеся з НАІ.