| БІЗНЕС-КОМПАС | Юридичний довідник по Киргизстану 3. ВІДКРИТТЯ БІЗНЕСУ В КИРГИЗСТАНІ 3.1. Організаційно-правові форми для відкриття та ведення бізнесу в Киргизстані Законодавство Киргизької Республіки «пропонує» різноманітний вибір організаційно-правових форм для відкриття та ведення бізнесу. До них, зокрема, належать філії та представництва, а також такі види комерційних організацій: повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю, товариство з додатковою відповідальністю, закрите акціонерне товариство, відкрите акціонерне товариство, кооператив, селянське фермерське господарство, державне підприємство, муніципальне підприємство. Однак найбільш поширеними та часто використовуваними з вказаних форм є: товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ), закрите акціонерне товариство (ЗАТ) та філія / представництво. Для деяких видів діяльності законодавством можуть встановлюватися вимоги щодо створення організації в певній організаційно-правовій формі (наприклад, банки, як правило, засновуються в Киргизстані у формі акціонерних товариств), а також вимоги до мінімального розміру статутного капіталу. 20 | |||
|---|---|---|---|---|
| БІЗНЕС-КОМПАС | Юридичний довідник по Киргизстану | |||
| 3. ВІДКРИТТЯ БІЗНЕСУ В КИРГИЗСТАНІ 3.1. Організаційно-правові форми для відкриття та ведення бізнесу в Киргизстані Законодавство Киргизької Республіки «пропонує» різноманітний вибір організаційно-правових форм для відкриття та ведення бізнесу. До них, зокрема, належать філії та представництва, а також такі види комерційних організацій: повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю, товариство з додатковою відповідальністю, закрите акціонерне товариство, відкрите акціонерне товариство, кооператив, селянське фермерське господарство, державне підприємство, муніципальне підприємство. Однак найбільш поширеними та часто використовуваними з вказаних форм є: товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ), закрите акціонерне товариство (ЗАТ) та філія / представництво. Для деяких видів діяльності законодавством можуть встановлюватися вимоги щодо створення організації в певній організаційно-правовій формі (наприклад, банки, як правило, засновуються в Киргизстані у формі акціонерних товариств), а також вимоги до мінімального розміру статутного капіталу. 20 |
| Порівняльний критерій | ТОВ | ЗАТ | Філія/представництво |
|---|---|---|---|
| Юридичний статус та правоздатність | Форма господарського товариства, яке засновується однією або кількома особами, що мають зобов’язальні права щодо цього господарського товариства, а статутний капітал якого поділений на частки (в ТОВ) або на акції (в ЗАТ). Має цивільні права та несе цивільні обов’язки, необхідні для здійснення будь-яких видів діяльності, не заборонених законом | Відокремлений підрозділ юридичної особи, розташований поза місцем її знаходження та що здійснює всі або частину її функцій/ представництво і захист інтересів | |
| Засновник(и) | Не більше 30. За загальним правилом, засновниками можуть бути фізичні та/або юридичні особи (включно з іноземними). Максимальна глибина ланцюга володіння ТОВ з єдиним засновником – не більше 3 рівнів. Може мати в якості єдиного учасника інше господарське товариство, що складається з однієї особи, за умови, що такі господарські товариства не перебувають під прямим або опосередкованим контролем іноземної юридичної особи | Не більше 50. За загальним правилом, засновниками можуть бути фізичні та/або юридичні особи (включно з іноземними). Може бути створене однією особою або складатися з однієї особи у разі придбання одним акціонером усіх акцій ЗАТ | Засновником є створююча юридична особа. За загальним правилом, будь-яких заборон або обмежень на створення юридичними особами (включно з іноземними) своїх філій/ представництв немає |
| Відповідальність засновника(ів) | За загальним правилом, засновники/ акціонери несуть відповідальність лише в межах внесків до статутного капіталу/ вартості акцій. Товариство, що складається з однієї особи, несе солідарну субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями господарського товариства, в якому воно є єдиним учасником/ акціонером | Засновницька юридична особа несе відповідальність за діяльність (включно із зобов’язаннями та боргами) філії/ представництва |
| Мінімальний поріг не передбачений. Має бути повністю сплачений протягом | Не менше 100 тисяч сом. 14 Має бути повністю сплачений на момент | ||
|---|---|---|---|
| Статутний капітал | першого року діяльності з моменту державної реєстрації ТОВ. Не допускається звільнення учасника ТОВ від обов’язку внесення внеску до статутного капіталу, зокрема шляхом зарахування вимог до ТОВ | створення ЗАТ. Не допускається звільнення акціонера від обов’язку оплати акцій, зокрема шляхом зарахування вимог до ЗАТ | Не застосовується |
| Органи управління | 1. Загальні збори учасників (єдиний учасник)/ Загальні збори акціонерів 2. Рада директорів (опціонально) 3. Виконавчий орган (колегіальний або одноособовий) 4. Служба внутрішнього аудиту/ внутрішній аудитор (для ТОВ - опціонально) | 1. Засновник юридичної особи (компетентний орган управління/ уповноважена посадова особа) 2. Керівник філії/ представництва | |
| Розподіл прибутку | Відсутні вимоги щодо мінімального або максимального розміру виплачуваних дивідендів | За загальним правилом, ЗАТ має спрямовувати не менше 25% чистого прибутку на виплату дивідендів | Відсутні вимоги щодо мінімального або максимального розміру розподілюваного (виплачуваного) чистого прибутку |
| Оподаткування | Вибір організаційно-правової форми, як правило, не впливає на податковий режим | ||
| Деякі особливості | 1. Передбачена можливість примусового виключення та добровільного виходу учасника(ів) з ТОВ 2. Гнучке правове регулювання діяльності ТОВ 3. Реєстр учасників веде державний реєструючий орган | 1. Діяльність ЗАТ юридично більш регламентована порівняно з іншими формами організацій 2. ЗАТ має самостійно вести реєстр акціонерів або найняти для цього незалежного реєстратора 3. Акціонери ЗАТ мають переважне право купівлі акцій ЗАТ, що продаються іншими акціонерами 4. До 25% акцій можуть бути привілейованими | 1. Керівник філії/ представництва діє на підставі довіреності та в межах повноважень, передбачених у ній 2. Діяльність філії/ представництва законодавством регулюється мінімально |
Приблизно 1 144 долари США.
3.2. Процедура державної
реєстрації організацій
Державна реєстрація має заявницький характер і наразі здійснюється за принципом «єдиного вікна», який передбачає одночасну реєстрацію в органі юстиції, податковому органі, органі статистики та Соціальному фонді з присвоєнням реєстраційного номера, ІПН та коду ОКПО. У деяких випадках реєстрація здійснюється в цифровій (електронній) формі. Стандартні строки реєстрації становлять 3-5 робочих днів, при цьому передбачена можливість прискореної реєстрації за додаткову плату. Перелік документів, необхідних для реєстрації, зазвичай включає заяву встановленої форми, рішення засновника(ів) про створення організації з визначеним переліком питань та інформації, які мають бути відображені в ньому відповідно до законодавства, документ(и) на засновника(ів), визначені законодавством, документ(и) на юридичну адресу створюваної організації, документ, що посвідчує особу керівника, та в окремих випадках деякі інші документи. У разі позитивного результату експертизи поданих документів реєструючий орган видає наказ про державну реєстрацію та вносить відповідну інформацію до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, філій та представництв Киргизької Республіки.
3.3. Вимоги щодо ліцензування
та отримання дозволів
Для здійснення певних видів діяльності та/або вчинення певних операцій на території Киргизької Республіки може знадобитися отримання відповідних ліцензій, дозволів або інших документів дозвільного характеру (сертифікати, свідоцтва, посвідчення, висновки, протоколи, акти, довідки тощо). У Киргизькій Республіці вже тривалий час ведеться робота та вживаються заходи, спрямовані на спрощення та оптимізацію ліцензійних та дозвільних процедур, зокрема на розумне скорочення дозвільних документів з метою підвищення привабливості для інвесторів та усунення зайвих бар’єрів для ведення бізнесу. Одним із таких останніх заходів є Указ Президента Киргизької Республіки від 16 квітня 2026 року № 144. Відповідно до цього указу було введено так звану регуляторну «гільйотину» в галузі дозвільних документів, що передбачає вичерпний перелік дозвільних документів із реалізацією заходів з оптимізації процедур видачі деяких із них і передбачає, що громадяни та суб’єкти підприємництва Киргизької Республіки мають право здійснювати діяльність без отримання дозвільних документів, які раніше вимагалися, але не були включені до зазначеного переліку. Таким чином, загальна кількість необхідних дозвільних документів була скорочена більш ніж удвічі (з 905 до 439).
Додатково державою вживаються заходи щодо підтримки окремих пріоритетних напрямів економіки. Зокрема, Президентом Киргизької Республіки підписані укази про підтримку IT-сектора, стартапів, креативних індустрій та відновлюваних джерел енергії. Також було прийнято Закон Киргизької Республіки «Про венчурне фінансування», спрямований на розвиток механізмів фінансування інноваційних та перспективних бізнес-проєктів.
Більшість дозвільних документів є не відчужуваними (тобто їх не можна продати або передати на інших умовах для використання іншими особами, за винятком випадків реорганізації) і вони видаються на певний строк, безстроково або для виконання разових операцій. Ліцензії та дозволи включаються до Єдиного автоматизованого (електронного) реєстру ліцензій та дозволів Киргизької Республіки. Кожен ліцензуючий державний орган розміщує на своєму офіційному сайті, зокрема списки виданих ліцензій та дозволів, форми заяв і переліки документів, необхідних для отримання ліцензій/дозволів, а також регулюючі нормативно-правові акти. Одним із основних нормативно-правових актів, що регулюють питання ліцензування (загальні принципи, види та типи ліцензій і дозволів, основний перелік видів діяльності та операцій, що потребують отримання ліцензій/дозволів, порядок ліцензування, ліцензійний контроль, підстави припинення дії ліцензій/дозволів) є Закон КР «Про ліцензійно-дозвільну систему в Киргизькій Республіці» від 19 жовтня 2013 року № 195. Водночас питання ліцензування деяких видів діяльності (наприклад, банківська діяльність, діяльність у сфері надрокористування, діяльність оператора телекомунікацій) окремо або більш детально регулюються іншими спеціальними законами та іншими нормативно-правовими актами.
У Киргизстані можуть визнаватися ліцензії, видані уповноваженими органами іноземних держав: у порядку взаємного визнання ліцензій, у порядку автоматичного визнання ліцензій на підставі відповідних міжнародних угод, а також в односторонньому порядку за умови включення цих ліцензій до затвердженого Кабінетом Міністрів Киргизької Республіки переліку ліцензій, що визнаються на території Киргизької Республіки в односторонньому порядку. При цьому до переліку ліцензій, що визнаються на території Киргизької Республіки в односторонньому порядку, підлягають включенню лише ті ліцензії, видані ліцензіарами іноземних держав, ліцензійні вимоги яких ідентичні або перевищують вимоги, встановлені законодавством Киргизької Республіки.
Сільське господарство
Фінансовий сектор Будівництво
Енергетика Інше Промисловість
Освіта
Надрокористування Зв’язок і транспорт
Медицина та фармацевтика
Дивіться також
Залишилися питання?
Задайте питання Національному агентству з інвестицій — допоможемо розібратися в правових аспектах.
Матеріали підготовлені Національним агентством з інвестицій спільно з Baker Tilly, мають інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Дані актуальні на червень 2026 р. Перед прийняттям рішень звіряйтеся з чинними НПА та консультуйтеся з НАІ.